Про булінг

БУЛЛІНГ: ЩО ВАРТО ЗНАТИ


Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка, цькування)– діяння/дії, або бездіяльність учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та/або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному, або фізичному здоров’ю потерпілого.


19 січня 2020 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії  булінгу (цькуванню)». Закон дає наступне визначення булінгу - це фізичне, або психологічне насильство, яке чинить одна особа, або група осіб по відношенню до особи, яка не здатна захистити себе в даній ситуації, з усвідомленим бажанням завдати болю, залякати, або спричинити стрес іншій особі. За вчинення булінгу передбачена адміністративна відповідальність: штраф, або громадські роботи.


Чому це відбувається?

Булінг - явище суто соціальне, поширене як у дитячих, так і в дорослих колективах. Пов'язане воно із розподілом ролей між людьми: завжди є ті, хто претендує на лідерство, ті, хто надає перевагу «не висовуватися» і особи, на яких будуть звернені насмішки або агресивні прояви інших членів групи. В процесі становлення колективу, особливо - підліткового, його учасники іноді обирають агресивні способи, аби самоствердитися і здобути бажане місце серед однолітків. Ось тут ми і зустрічаємося з явищем булінгу.


До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, вбиральнями, та/або за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до/із закладу освіти.


Важливо відрізняти булінг від конфлікту!


Булінг відрізняється від звичайного конфлікту тим, що агресивна поведінка здійснюється регулярно і умисно; агресор, зазвичай, має фізичну чи моральну перевагу над жертвою, після чого у останньої залишаються негативні переживання.

 

Конфлікт - це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною потреб, інтересів, соціальних установок, планів тощо у свідомості окремої особи, яке виникає в міжособистісних взаємодіях окремих осіб чи груп. 

Для конфлікту, як способу взаємодії, характерним є:

 По-перше,його не регулярність та випадковість (відсутністю злого умислу);

 По-друге,баланс (рівність) сил між його учасниками, владний баланс (симетричні відносини), що характеризується здатністю кожної зі сторін однаково впливати на процес конфлікту, відносною рівністю фізичних сил, соціально-психологічної адаптованості, соціального статусу, стану здоров’я, ментального розвитку тощо;

 По-третє,спостерігається розкаяння сторін конфлікту та спрямованість зусиль сторін конфлікту на його вирішення.


Для булінгу характерною є систематичність, тобто вчинення у різних формах насильства (фізичного, економічного, психологічного, сексуального, в тому числі за допомогою засобів електронної комунікації) двічі і більше разів стосовно однієї і тієї ж особи.


Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

  • систематичність (повторюваність) діяння;
  • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
  • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.



Яких форм буває булінг (цькування)?



Психологічне насильство – форма булінгу, що включає словесні образи, поширення неправдивих чуток, глузування, залякування, ігнорування, бойкот, відмову від спілкування, погрози, приниження, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність завдали шкоди психічному здоров’ю потерпілого.

 

Фізичне насильство – форма булінгу, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів.

 

Економічне насильство – форма булінгу, що включає дрібні крадіжки, пошкодження або знищення особистих речей, вимагання грошей, їжі, умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру.


Сексуальне насильство – форма булінгу, що включає принизливі погляди, образливі жести, висловлювання, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення чуток тощо.


З розвитком сучасних електронних технологій насильницькі дії (передусім прояви психологічного, сексуального насильства) при булінгу (цькуванні) часто вчиняються за допомогою електронних засобів комунікації, що має назву – кібербулінг,який є формою психологічного насильствата може проявлятись в різному вигляді:

перепалка (флеймінг) − обмін короткими гнівними та запальними репліками між учасниками з використанням комунікаційних технологій (як правило, на форумах та в чатах);

нападки (домагання) – регулярні висловлювання образливого характеру на адресу жертви (багато СМС-повідомлень, постійні дзвінки), що перевантажують персональні канали комунікації;

наклеп − поширення неправдивої, принизливої інформації;

самозванство − використання особистих даних жертви (логіни, паролі до акаунтів в мережах, блогах) з метою здійснення від її імені негативної комунікації;

публічне розголошення особистої інформації− поширення особистої інформації, наприклад шляхом публікування інтимних фотографій, фінансової інформації, роду діяльності з метою образи чи шантажу;

ошуканство − виманювання конфіденційної особистої інформації для власних цілей або передачі іншим особам;

відчуження (острокізм, ізоляція) − онлайн відчуження в будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаної пошти або список друзів;

кіберпереслідування − приховане вистежування жертви для скоєння нападу, побиття, зґвалтування;

хепіслепінг– реальні напади, які знімаються на відео для розміщення в мережі Інтернет, що можуть привести до летальних наслідків;

використання інтернет-спілкування для подальшого вчинення дитиною певних дій, зокрема використання її у сексуальних цілях (кібергрумінг− побудова в мережі Інтернет дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків із дитиною (підлітком) з метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото, наприклад для отримання грошей, більш інтимних зображень чи навіть примушування до особистих зустрічей) або доведення до самогубства («спільноти смерті»).


Учасники булінгу (цькування) 



Варто пам'ятати!

Булінг (цькування) ніколи не припиняється самостійно.

Потрібно втручання сторонніх осіб, захист і допомога потерпілому, кривднику та свідкам!





ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ:

 

- Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

 

- Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

 

- Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;

 

- Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

 

- Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 76;

 

- Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

 

- Гаряча лінія ГО «ЛаСтрада - Україна» (за номером 0 800 500 225 - для стаціонарного телефона, 116 111 - для мобільного)

 

- Національна поліція України 102.

 

- «Гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей 1547

 

У разі, якщо права дитини порушені органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, необхідно звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на гарячу лінію: 0800-50-17-20, 044-299-74-08, на пошту hotline@ombudsman.gov.ua.

 

Права кожної дитини повинні бути захищені!

 




I BUILT MY SITE FOR FREE USING